ЗМІСТ

ВСТУП

1. Цифрова культура

2. Ціна комерціалізації культури

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Становлення та розвиток глобального інформаційного суспільства характеризується суттєвими змінами в усіх сферах життєдіяльності людини. Ці зміни пов’язані з наявністю великих потоків інформації, можливістю вільного обміну знаннями й ідеями та їхнього запровадження в життя. Інформація перетворюється на ресурс, стає предметом масового використання, результатом й об’єктом праці більшості населення розвинених країн.

Інформатизація суспільства сприяє становленню інформаційної економіки, котра змінює традиційні уявлення про організацію суспільного життя. Інформаційні засоби виробництва і властивості інформації як товару спричиняють серйозні зрушення в економічних відносинах. Соціально-економічні зміни за умов інформатизації суспільства відкривають перспективи функціонування культури як інтелектуально-виробничої системи. В умовах ринкової економіки, формування інформаційної інфраструктури держави відбувається перерозподіл ролей в інформаційному виробництві, а також формується конкурентне ринкове середовище. Культура виробляє інформаційні продукти і послуги, які мають всі ознаки інформаційного товару та виходять за межі менталітету є значно ресурсомісткими. Ринкові умови спонукають націю до активнішого господарювання, розвитку підприємництва та комерційної діяльності, вивчення існуючих можливостей комерціалізації культурно-інформаційної діяльності.

1. Цифрова культура

Технічний прогрес і естетична тенденція постмодерна, що завоювала міцні позиції до XXI століття, істотно змінили саму природу творчості. Багато що стало настільки легке і доступно, що кіно сьогодні може знімати будь-який. Бери відеокамеру - вона тепер невелика, цифрова, сама ставить фокус, сама - експозицію, - і знімай. Потім це можна змонтувати на комп'ютері і підкласти музику. Буде кіно. Це стало так само просто, як писати популярну музику.

Музика, яка називається попса, сьогодні вигадана не композитором, а комп'ютером - так званим секвенцером. Комп'ютер видає необхідні гармонії, і вигадувати на нім можна, не знаючи і нотної азбуки. Так звані музиканти сьогодні можуть принести готову фонограму, але не уміють записати музику на нотних лінійках.

Століття аматорів?

Майстерність - фундаментальне поняття. З далеких пластів історії приходили до нас традиції і ремесла, професії передавалися від покоління до покоління, вбиралися з молоком матері. До цих пір в Китаї лікар, який себе цінує, може з гордістю налічити до десяти попередніх поколінь лікарів. Як міф про Троє, доведений до шедевра Гомером, передавався із століття в століття, так передаються майстерність різьбярів по кісті в Китаї, мистецтво хохломской розпису, дымковской іграшки. У школах Тіциана, Веронезе, аби стати художником, треба було вчитися все життя. Ці люди споконвіків цінувалися на вагу золота - ювеліри, поети, картографи. Їх брали в полон, в рабство, але ніколи не вбивали, їм створювали прекрасні умови, аби вони могли творити. Тому можна побачити персидські мотиви в єгипетській піраміді, арабські узори в європейському мистецтві. Ці художники створювали штучний, унікальної якості товар, йому можна було наслідувати і самим зростати, наслідуючи. ............