1. Емоційні стани людини: настрій, афект, стрес, фрустрація
Психічні стани - психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічний стан має чітко виражену, зазвичай однорідну, психічну модальність.
Задоволення чи незадоволення потреб породжує в людині специфічні переживання, які набувають різноманітних форм: емоцій, афектів, настроїв, стресових станів, фрустрації, власне почуттів (у вузькому розумінні слова) тощо.
Часто слова "емоції" та "почуття" використовуються як синоніми. У вузькому значені емоція - це безпосереднє, тимчасове переживання якогось постійного почуття.
Емоції можуть бути як позитивними, так і негативними. Наприклад, почуття насолоди, співпереживання на талановито поставленому спектаклі та страх як ставлення до певного об’єкта. Від страху людина може заціпеніти, а може у відчаї кинутись назустріч небезпеці.
Афективний стан проявляється в постійно наростаючому емоційному напружені; він є динамічним і яскраво вираженим, завжди має певне завершення. Може закінчитися задоволенням, коли несподівана подія, або очікувана неприємна розмова закінчилася щасливо.
За певних обставин сильне напруження може трансформуватися в енергію для виконання певної роботи.
У надзвичайно конфліктній ситуації афективний стан нерідко завершується сильним спалахом - афектом.
Афект - це короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Для нього є характерною надзвичайна сила прояву, він захоплює людину повністю. Надзвичайна сила та яскравість афекту поєднується з короткочасністю його прояву.
Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Це відомо юристам, які, встановлюючи вину підсудного, зважають на те, чи був злочин скоєний свідомо чи в стані афекту.
У стані афекту подій, що відбуваються, сприймаються незвичайно ("затуманюється" мозок), у зовсім іншому світлі, звичайна поведінка ламається.
До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження та гальмування. Проте афект проявляється у людей невихованих, зухвалих, які не звикли контролювати свої почуття. Морально виховані люди, які мають тривкі навички культурної поведінки в товаристві уміють гальмувати небажані афекти.
Існують афекти, які мають позитивний характер. Наприклад, радість футбольних уболівальників, коли своя команда забиває гол.
Подібні афекти чи афективні стани вважаються нормальним явищем, а сильний і щирий їх прояв - навіть необхідним і корисним для повноцінного психічного та фізичного розвитку людини.
Настрій - це більш або менш тривалий емоційний стан, який забарвлює всі інші переживання та діяльність людини. Настрої вирізняються тривалості, виявленості, усвідомлення, тому кажуть про перехідний і стійкій настрій.
Настрій завжди має причину. Нею можуть бути: навколишня природа, події, людини (окремі чи група), діяльність чи її результат, стан здоров’я тощо.
Характерно, що настрій відбивається на поведінці, забарвлює діяльність людини, стимулює або пригнічує активність особистості.
Якщо людина в доброму, бадьорому настрої, то крізь призму його настрою труднощі здаються незначними, робота - цікавою, люди - привітними. Якщо настрій пригнічений, то все дратує, рішення не знаходяться, люди видаються злими.
Навчитися керувати настроєм можна і потрібно, для цього слід його аналізувати, контролювати, проводити автогенне тренування.
Стрес - це емоційний стан викликаний несподіваною та напруженою ситуацією.
Стресовими станами будуть дії в разі необхідності самому винести рішення, миттєва реакція в разі безпеки, поведінка в ситуації, що несподівано змінилася.
У стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, переключення та розподілення уваги, виникає загроза загального гальмування чи повної дезорганізації діяльності.
При цьому навички і звички залишаються без змін і можуть заступити усвідомлені дії. За стресу можливі помилки сприйняття (наприклад, визначення чисельності супротивника, що несподівано з'явиться), пам'яті (забування добре відомого), неадекватні реакції на несподівані подразники і т. ............
