Реферат на тему:
Дворянська історіографія в Росії у другій половині XVIII ст
План:
Вступ
1 Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст
2 М. Щербатов та І. Болтін як найвизначніші представники дворянської історіографії
Висновки
Список літератури
Вступ
У даній роботі розкриваються такі питання:
1) умови формування дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст., вплив західноєвропейських історичних течій на розвиток історіографічної науки в Росії;
2) характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст. Саме в цей період дворянська історіографія набуває яскраво-виражених особливостей;
3) історіографічна спадщина двох найбільш відомих представників аристократичної частини дворянства М.М. Щербакова та І. Н. Болтіна, чиї погляди збігалися з самодержавницькою концепцією управління імператриці Катерини II і були підтримані наступниками офіційно-консервативної історіографії Н.М. Карамзіним та С.М. Соловйовим. Зокрема в роботі представлені їхні погляди на процес історичного розвитку в Росії, на роль самодержавства в суспільно-політиному житті, розкриваються їхні ідейні погляди на теорію походження держави з раціоналістичних передумов та висвітлюються їхні погляди в області дрежелознавства;
4) зроблено висновки і оцінена роль дворянської історіографії в загальній російській історіографічній спадщині.
1 Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст
Друга половина XVIII ст. – час формування російської історичної науки, початок якому поклали В.Н. Татіщев і діяльність Академії наук. Підйом історичної науки був зв'язаний і з цікавістю до історії імператриці Катерини II, що поклала початок розповсюдження просвітницької ідеології і сприяла висуненню професійних істориків. В цей час ідеї французьких, англійських і німецьких просвітителів охопили і Росію. Наприклад на погляди філософа І. Болтіна особливо вплинули ідеї французького просвітника Вольтера.
Збідніле дворянство, інтелігенція, різночинці і навіть деякі кріпосні починають займатися перекладацькою діяльністю, часто перетворюючи це на професію і джерело доходу. Таким чином відбувається розширення круга істориків в соціальному аспекті. Але все таки головну роль займали представники офіційно-охоронної історіографії – історики з числа дворян та купецького стану, яких підтримувалася самодержавством.
В 60-ті рр. XVIII ст. зіткнулися дві історичні концепції, що виражали погляди різних соціальних груп, з одного боку – дворянські історіографи, з іншої – буржуазні, які в своїх працях критикували кріпосний лад. У свою чергу, дворянські історики намагаються осмислити перебіг подій і укріпити позиції свого стану, звертаючись до історичного досвіду.
Підйом дворянської історіографії був також пов'язаний із з пробудженням так званого “любительського інтересу”, який розумівся виключно як любов до рідної історії. Такими “любителями історії” були І.Н. Болтін, І.П. Єлагін, А.Ф. Маліновський, А.Н. Оленін та ін.
Характерними рисами дворянської історіографії були:
- відстоювання тези про вирішальну роль самодержавства в російській історії, про корінну відмінність історичного розвитку Росії і Західної Європи;
- відстоювання тези про неприйнятність для Росії революційного шляху розвитку;
- заперечення рівності людей;
- вивчення і видання староруських пам'ятників як зіставлення іноземним впливам в суспільно-науковому житті;
- оспівування старих порядків Русі;
- ідея походження держави виходячи з раціоналістичних передумов, а саме – ніяке суспільство, навіть нечисленне, не може існувати без правил і законів, які визначають поведінку людей;
- думка про однакову «властивість людської природи» як визначального чинника історичного процесу;
- ідея природного географічного середовища і божественного промислу як причин, що впливають на хід історичних подій;
У дворянському товаристві другої половини XVIII в. ............
