План
    Вступ
     1. Правове регулювання процедури банкрутства в Україні.............. 1.1 Неплатоспроможність і банкрутство..................................... 1.2 Процедури банкрутства................................................ 1.3 Суб,єкти банкрутства......................................................... 1.4 Учасники у справі про банкрутство...................................... 2. Процедура розпорядження майном..................................... 2.1 Сутність введення процедури розпорядження майном....... 2.2 Розпорядник майном боржника...................................... 2.3 Завершення процедури розпорядження майном .......... 3. Процедура санації.......... 3.1 Сутність введення процедури санації.......... 3.2 Керуючий санацією............. 3.3 Завершення процедури санації.......... 4. Ліквідаційна процедура 4.1 Сутність введення процедури ліквідації...... 4.2 Ліквідатор (ліквідаційна комісія)........ 4.3 Завершення ліквідаційної процедури..... 4.4 Мирова угода................
    Висновки..............................................................................
    
    Список використаної літератури.............................................. 1. Правове регулювання процедури банкрутства в Україні
    До 1992 року у законодавчому полі України фактично був відсутній юридичний механізм рішення проблем неплатоспроможності господарчих суб,єктів. Питання погашення заборгованості вирішувались на адміністративному рівні або у порядку виконавчого виробництва за результатами арбітражного чи громадського судового процесу.
    Першим законодавчим актом, який установив спеціальну процедуру розгляду справ фінансово неспроможних підприємств в Україні, став Закон України від 14 травня 1992 року "Про банкрутство".
    Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулювалася Законом "Про підприємства в Україні" (ст.ст.24,34). Порядок і умови визнання будь-яких юридичних осіб - (суб,єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний Закон України від 14 травня 1992 р. "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України. - 1992 - №31. - Ст. 440).
    Цей Закон мав багато недоліків, що робило його неприємним у роботі Арбітражного суду. Потім на основі накопиченого опиту та відсутності повномасштабного Закону про банкрутство Висшим Арбітражним судом України 18.11.1997 року було дане пояснення "Про деякі питання практики застосування Закону України про банкрутство".
    Але роз,яснення було не достатньо для покрашення недоліків діючого Закону. Відчувалася потреба у новому, сучасному Законі, який охоплював кращі досягнення іноземних та ніціональної правових систем.
    Таким став Закон "Про встановлення платежеспроможності боржника чи визнання його банкрутом".
    В порівнянні з попередньою редакцією Закону, змінені основи для відкриття справи про банкрутство; встановлені процесуальні строки розгляду справи; встановлені нові судові процедури; введена нова судова фігура - арбітражний керуючий та інші. В Законі є ще багато редакційних недоліків, але в цілому він відповідає потребам сучасної економіки.
    Особливість Закону є в тому, що він має пріорітет перед іншимими законами а, саме, громадського кодексу, арбітражного та громадсько процесуального кодексів.
    Інститут банкрутства має свої спеціфічні принципи: конфлікт інтересів, пріорітет загального інтересу над часним; заміна неефективного власника на ефективного; задоволення грошових потреб кредиторів тільки у рамках процедури банкрутства та інше.
    У відношенні процедур банкрутства у стороні не має залишатися і держава. ............