МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Інститут соціології, психології та управління

Кафедра теорії та методології соціології

Звіт про проходження виробничої практики

     студентки 5 курсу

     спеціальності «соціологія»,

     освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

     Чебанної Юлії Іванівни

Київ – 2009

Вступ

В звіті про проходження виробничої практики я описала зміст самої практики. До звіту я додаю наступні документи: характеристика, анкета працівників та анкета дітей-інвалідів, фотографії з дітьми, вироби з гіпсу, книги та прапорці які пишуть та розробляють в Товаристві, буклети та статті написані працівниками.

Звіт

Я, Чебанна Юлія Іванівна, з 09.02.2009 року по 23.04.2009 року проходила виробничу практику в Товаристві захисту дітей інвалідів «Струмочок»м. Червонограда на посаді інтерв’юера. В мої обов’язки входило скласти два види анкетних питань для працівників (батьків) та для дітей товариства. Потрібно було провести опитування серед вищезазначених респондентів та повідомити про результати анкет батьків.

Працівниками товариства являються батьки дітей інвалідів. Таким чином складені мною питання були складені двояко, тобто поєднували в собі питання як до працівників так і до батьків. Щодо анкет для дітей, то вони є не складі, а простого характеру, так як діти являються розумово відсталими і хоча їхній вік досягає 25 років, всі вони відіграють роль 5-7 річного розуму, а то і гірше. І саме такими доступними питаннями діти інваліди могли дати відповідь та допомогти нам дізнатись, що саме потрібно зробити для їх задоволення.

Так як фінансування компетентні органи державної влади допомогу на утримання центру не надають, а працівники завдяки власним проектам заробляють на матеріальну, медичну допомогу. Тому в Товаристві під час мого проходження практики я мала спробу поспілкуватись тільки з трьома батьками. Справа в тому, що вони працюють задарма, кожному із них потрібні гроші на прожиття і утримання сім’ї, таким чином моя допомога в підтримці та допомозі вони оцінили з великою подякою.

Досить важко було проводити опитування з дітками, тому що навіть такі прості питання не всі розуміли і доводилось ще своїми словами їм пояснювати та писати за них. Також в центрі знаходиться два хлопчика, які являються неповносправними, але в своєму житті досягали немало перемог. Один із них закінчив Червоноградське училище, а інший Львівське училище, де вивчались на комп’ютерщиків. І для того щоб не нашкодити ще більше їх психіці, вони знаходяться в центрі дітей інвалідів «Струмочок» на правах волонтерів.

Для того щоб мені залучити їх відповісти на запитання, мені потрібно було їх розговорити, щоб вони стали більш піддатливими до розмови. Тому я кожного разу приходила до них з цукерками чи чимось солодким, ми з ними чаювали. Я допомагала малювати різдвяні писанки, розфарбовувати глиняні рамочки і старалася якнайчастіше спілкуватися.

Отже, по результатам опитування я можу зробити висновок, що всім діткам знаходитись в центрі цікаво і 9-ьох із 10-ти друзів багато, хоча тільки троє із них спілкуються та граються зі всіма, що показує нам їхню не вибірковість в дружбі. Інші ж намагаються підтримувати спілкування з одним - двома дітьми. ............