Вступ

Соціальне виховання дітей є одним з найважливіших факторів стабілізації суспільства. Соціальне виховання повинно досягати двох цілей: успішності соціалізації підростаючих поколінь у сучасних умовах і саморозвитку людини як суб`єкта діяльності і як особистості.

Школи часто не можуть обрати необхідну направленість позашкільної і загально шкільної роботи. Це призводит до втрати часу, интересу учнів і погіршеню відносин учнів і вчителів.

Позакласна робота формує і розвиває особистість дитини. Керувати виховним процесом – означає не лише розвивати і вдосконалювати закладене у людину природою, коректувати помітні небажані соціальні відхилення у його поведінці і свідомості, але інформувати у нього потребу у постійному саморозвитку, самореалізації фізичних і духовних сил, тому що кожна людина виховує себе перш за все сама, тут добуте самостійно – здобуте на все життя.

Виховання – цілеспрямований процес формування гармонійно розвиненої особистості. Виховання забезпечує входженя підростаючого покоління у життя суспільства, становлення їх активними суб`єктами.

Об`єкт: процес соціального виховання у школі.

Предмет: особливості процесу соціального виховання у школі.

Мета: дослідження умов, механізмів соціального виховання у школі.

Завдання:

-  вивчення літератури.

-  вивчення основних особливостей процесу соціального виховання у школі.

-  виявлення специфіки визначення механізмів, умов.

Що вивчає соціальна педагогіка?

У найширшому вигляді відповідь на це питання таке: соціальна педагогіка вивчає соціальне виховання людини, яке відбувається фактично впродовж усього життя.

Визначити роль і місце соціального виховання в житті людини можна лише порівнюючи його з такими процесами, як розвиток і соціалізація.

Розвиток – це реалізація іманентних (внутрішньо присутніх) задатків людини.

Розвиток людини у взаємодії і під впливом навколишнього середовища у найширшому вигляді можна визначити, як процес і результат його соціалізації, тобто освоєння та відтворювання культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвиток і самореалізація в тому суспільстві, в якому він живе.

Соціалізація відбувається: а) у процесі стихійної взаємодії людини з суспільством і стихійного впливу на неї різноманітних, іноді різнонаправлених обставин життя; б) у процесі впливу з боку держави на ті чи інші категорії людей; в) у процесі цілеспрямованого створення умов для розвитку людини, тобто виховання; г) у процесі саморозвитку, самовиховання людини.

Таким чином, можна вважати, що розвиток – загальний процес становлення людини; соціалізація – розвиток, обумовлений конкретними соціальними умовами. Виховання ж можна визначити як відносно соціально контролюючий процес розвитку людини в ході його соціалізації.

Виховання відбувається у сім`ї. В цьому випадку ми маємо справу с сімейним, або індивідуальним, вихованням, яке – об`єкт сімейної педагогіки.

Виховання відбувається релігійними організаціями. В цьому випадку ми маємо справу з релігійним, чи конфесійним, вихованням; воно – об`єкт конфесійної педагогіки.

Виховання відбувається суспільством та державою у створюваних для цього організаціях. ............