ЗМІСТ
ВСТУП
ПРИРОДА ВОЛІ
ВОЛЬОВИЙ ПРОЦЕС РЕГУЛЯЦІІ ПСИХІЧНОЇ АКТИВНОСТІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП У зв'язку з загальним відродженням інтересу до гуманітарних, специфічних людських проблем психології в останні роки спостерігається підвищена увага до волі. Колись, ще в XVIII-XIX ст., ця проблема була однією з центральних у психологічних дослідженнях. Однак унаслідок незадоволеності загальним станом досліджень волі багато вчених у перші десятиліття поточного сторіччя прагнули узагалі відмовитися від цього поняття як від нібито ненаукового, замінити його поведінковими характеристиками або будь-якими іншими, тобто такими, які можна спостерігати й оцінювати. Але вчитуючись сьогодні в роботи таких чудових психологів минулого, як У. Джемс у США і С. Л. Рубінштейн у Росії, ми виявляємо, що воля - цілком реальне явище, що володіє своїми специфічними, легко описуваними науковою мовою, ознаками. Які ж вони?
Одна з істотних ознак вольового акта полягає в тому, що він завжди зв'язаний з додатком зусиль, прийняттям рішень та їх реалізацією. Воля припускає боротьбу мотивів. За цією істотною ознакою вольову дія завжди можна відокремити від інших. Вольове рішення звичайне приймається в умовах конкуруючих, різноспрямованих потягів, жодне з яких невзмозі остаточно перемогти без прийняття вольового рішення. Воля припускає самообмеження, стримування деяких досить сильних потягів, свідоме підпорядкування їх іншим, більш значимим і важливим цілям, уміння придушувати безпосередньо виникаючі в даній ситуації бажання і імпульси. На вищих рівнях свого прояву воля припускає опору на духовні цілі і моральні цінності, на переконання й ідеали.
Ще одна ознака вольового характеру дії або діяльності, регульованою волею, - це наявність продуманого плану їхнього здійснення. Дія, що не має плану або не виконується за заздалегідь наміченим планом, не можна вважати вольовим. «Вольова дія - це ... свідома, цілеспрямована дія, за допомогою якої людина здійснює ціль що стоїть перед ним, підпорядковуючи свої імпульси свідомому контролю і змінюючи навколишню дійсність у відповідності зі своїм задумом»[1].
Істотними ознаками вольової дії є посилена увага до такої дії і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі і в результаті його виконання. Мається на увазі, що вольова дія зазвичай супроводжується відсутністю емоційного, а не морального задоволення. Навпаки, з успішним здійсненням вольового акта звичайно зв'язане саме моральне задоволення від того, що його вдалося виконати. У. Джемс із цього приводу писав наступне: «Великий світ, що оточує нас з усіх боків, задає нам усілякі питання і випробує нас усіма можливими способами. Деякі з цих випробувань ми долаємо за допомогою неважких дій і на деякі питання відповідаємо чітко сформульованими словами. Але на саме найглибше із усіх питань, які коли-небудь, пропонуються нам світом, не допускається іншої відповіді, крім німого опору волі і стискання фібр нашого серця, коли ми як би говоримо: «Нехай так, а я все ж буду робити отак» [2].
Нерідко зусилля волі направляються людиною не стільки на те, щоб перемогти й опанувати обставинами, скільки на те, щоб подолати самого себе. ............
