ЗМІСТ
ВСТУП
1. РЕСУРСИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.
1.1. Природно - економічні умови і спеціалізація підприємства.
1.2. Земельні ресурси підприємства та їх використання.
1.3. Трудові ресурси і їх використання та продуктивність праці
на підприємстві.
1.4. Матеріально-технічна база і виробничі фонди підприємства та ефективність їх використання.
2. СТАН ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ОСНОВНИХ І ДОПОМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ ПІДПРИЄМСТВА.
2.1. Посівні площі, урожайність сільськогосподарських культур та виробництво продукції галузі рослинництва.
2.2. Склад і структура поголів'я тварин і птиці. Їх продуктивність та виробництво продукції галузі тваринництва.
3. ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМТВА.
3.1. Витрати виробництва і собівартість продукції галузей рослинництва і тваринництва.
3.2. Витрати праці на виробництво продукції галузей рослинництва і тваринництва.
3.3. Валова і товарна продукція, чиста продукція і чистий дохід.
3.4. Прибуток та рентабельність виробництва.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.
ВСТУП
Економіки аграрних підприємств включає в себе виявлення конкретних форм прояву і особливостей економічних законів і закономірностей у господарській діяльності аграрних підприємств.
Прискорення темпів розвитку сільського господарства і агропромислового комплексу країни в умовах переходу до ринкових відносин залежать від використання всіх факторів виробництва, зміцнення матеріально-технічної бази підприємств, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Головними завданнями економіки аграрних підприємств є: обґрунтування заходів щодо підвищення економічної ефективності виробництва, використання ресурсів; обґрунтування шляхів сталого розвитку аграрного виробництва, аграрного сектору; визначення рівня ефективності використання ресурсів, впровадження різних заходів, систем машин; визначення шляхів розвитку спеціалізації і концентрації.
У зв’язку з кризовим станом засадами аграрних підприємств повинні бути: завершення земельної реформи, встановлення ефективних економічних механізмів землекористування; розвиток різноманітних форм власності і господарювання в агросфері; розвиток ринкової інфраструктури для сільськогосподарських товаровиробників та інше.
АПК – це сукупність інтегрованих галузей господарської системи, які об’єднані загальною метою по забезпеченню населення країни продовольством, а промисловості – сільськогосподарською сировиною.
Основними соціально – економічними цілями АПК на сучасному етапі є забезпечення продовольчої безпеки країни та доведення рівня споживання продуктів харчування до науково обґрунтованих норм.
В Україні необхідно створити принципово нову методологію прогнозування і планування підготовки спеціалістів сільського господарства, щоб досягти радикальних змін в організації і формах їх використання.
Спеціалісти сільського господарства повинні бути компетентними, мати найсучасніші знання про умови виробництва, передову техніку, прогресивні технології, форми організації праці і вміти реалізувати їх. В умовах переходу до ринкових відносин повинні навчитися працювати самостійно, передбачати перспективи збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості. ............