Проблемні питання децентралізації бюджетної політики в Україні

План

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати дослідження

Висновки

Список використаних джерел інформації

Постановка проблеми

На даному етапі реформування та вдосконалення бюджетної політики питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, оскільки саме фінансова децентралізація є однією з базових умов незалежної та ефективної діяльності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами та пріоритетами.

Аналіз останніх публікацій

Питанням децентралізації бюджетного процесу, визначення поняття місцевих бюджетів та їх взаємодії з Державним та Зведеним бюджетами України присвячені праці відомих учених, таких як В.Н. Твердохлібов, О.Д. Василик, Н.В. Васильєва, І.В. Сало, Н.А. Ширкевич та ін. Однак сьогодні не існує єдиної думки щодо оптимальності механізму реформування місцевих бюджетів відповідно до ефективності розподілу фінансових ресурсів, які формуються саме на місцевому рівні.

Мета статті - дослідити економічний зміст місцевих бюджетів та визначити проблемні питання децентралізації міжбюджетних відносин.

Результати дослідження

Значним кроком у збільшенні можливостей розвитку територій, розширенні повноважень місцевих органів у формуванні фінансових ресурсів, що забезпечують самостійність територіальних громад у забезпеченні їх життєдіяльності, стало впровадження Бюджетного кодексу. Він дозволив розпочати довготривалу роботу з децентралізації бюджетного процесу, створення прозорих міжбюджетних стосунків між державою та територіями. Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожний орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для ефективної організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно він також повинен мати відносну самостійність в управлінні податками та іншими обов'язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

Сьогодні система міжбюджетних відносин в Україні потребує подальшого вдосконалення, виходячи з динаміки фінансово-бюджетних одиниць та соціально-

Тому з метою поглиблення процесу децентралізації влади необхідно реалізувати ряд заходів за такими основними напрямами, як: зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, посилення впливу стимулюючих факторів у роботі органів місцевого самоврядування щодо наповнюваності доходів бюджету, впорядкування основних видаткових повноважень між рівнями бюджетів на основі принципу субсидіарності (наближення фінансування до рівня, де вони надаються) тощо.

Зазначені напрями знайшли своє відображення під час підготовки проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік, в якому пріоритетні завдання та головні параметри бюджетної політики в частині реформування бюджетної сфери визначаються виходячи з наступних принципів:

-  передача владних функцій та відповідних бюджетних ресурсів з центрального і обласного рівнів бюджетам територіальних громад;

-  розширення податкової бази бюджетів територіальних громад;

-  регіональний розвиток та посилення ролі місцевого самоврядування [6].

В даний час разом з ними з метою сприяння проведення адміністративно - територіальної реформи та її поєднання із бюджетною реформою реалізується проект «Системне управління фінансуванням адміністративно-територіальної реформи», що фінансується Міністерством Великої Британії з питань міжнародного розвитку (DFIF), за участю робочої групи Міністерства фінансів України та міжнародних і українських експертів. ............