План
Вступ
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу
3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
4. Метод моделей в пізнанні навколишньої дійсності
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Творчим розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою, А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є праці сучасних учених. В останніх увага акцентується на глибокому ознайомленні дітей з рослинами (3. Плохій, Н. Яришева), на організації пошуково-дослідницькоії роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин (Е. Замкілд).
Зосередження уваги вихователя на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу, формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника.
Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їx стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування.
Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи» .
У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтepec до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.
Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у cвіті природи. Адже під час досліду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.
Відомий педагог М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. ............