Порівняльний аналіз внутрішніх функцій радянської та пострадянської України

внутрішня функція держава суспільство

Для з’ясування проблеми становлення та розвитку функцій держави, потрібно звернутись до питання класифікації функцій, яка здійснюється лише у тому випадку, коли чітко визначений критерій класифікації, “істотна ознака, яка буде покладена в її основу, і суворо дотримані правила поділу обсягу поняття” [2, с. 223].

У сучасних демократичних державах зміст поділу функцій на основні та неосновні (що “виражають класову сутність” та випливають із необхідності здійснення “загальних справ”) втрачається. Внутрішні функції як стратегічні напрями діяльності держави всі є основними і одночасно всі вони випливають із природи “загальних справ”, орієнтовані на зняття суперечностей, конфліктів, пошук рівноваги і добробуту суспільства.

Особливості становлення та розвитку внутрішніх функцій української держави як демократичної, соціальної, правової, можна зрозуміти лише порівнюючи їх із класифікацією функцій радянської держави – держави диктатури пролетаріату та загальнонародної держави, наступницею якої є сучасна українська держава.

Концепція радянської держави та права мала струнку теорію функцій держави, яка розкривала зміст, сутність, завдання соціалістичної держави. Вчення про функції радянської держави особливо широко використовувалось для характеристики діяльності соціалістичної держави – її ролі як головного інструменту розбудови соціалізму, придушення опору експлуататорських класів, організації народного господарства, підтримки національно-визвольних рухів тощо. При цьому функції соціалістичної держави тісно пов’язувались із класовою сутністю самої держави, керівною роллю комуністичної партії, пануванням робітничого класу, соціалістичною власністю, тощо. Зокрема, вчені вважали, якщо головні напрями діяльності держави і система, що забезпечує їх функціонування, змінюються залежно від змін класової сутності і форми держави, то й для розкриття цієї залежності найбільш прийнятним може бути класова характеристика функції держави.

Еволюцію функцій сучасної української держави можна глибше зрозуміти порівнюючи їх також з головними напрямами діяльності пролетарської держави, що мала основну внутрішню функцію – придушення опору експлуататорських класів. Це була єдина і визначальна функція пролетарської державності. Тривалість існування цієї функції та її реалізація ставилась залежно від особливості розвитку класової боротьби в країні, від існування експлуататорських класів. Але, після знищення “експлуататорських класів ця “тимчасова функція пролетарської державності” була пристосована до потреб радянського тоталітарного режиму для боротьби з будь-якими “антисоціалістичними” угрупованнями, “ворогами народу”, з “дисидентами” і згодом перетворилась у постійну функцію терору і репресій влади щодо власного народу.

Після прийняття Конституції СРСР 1936 р., яка проголосила перемогу соціалізму, радянська соціалістична держава поставила нові завдання, які потрібно розв’язувати лише за допомогою основних внутрішніх функцій держави в нових історичних умовах. Йдеться, зокрема, про одну функцію – господарсько-організаторську і культурно-виховну. ............