МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра регіонального управління КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
“УПРАВЛІННЯ РОБОТОЮ ТРАНСПОРТУ”
Планування господарсько-економічної діяльності АТП
Виконала:
студентка ІV-го курсу
факультету менеджменту (заочне відділення),
групи ОПУАТ-41
(інтегровані плани)
Пецькова О.П.
Перевірив:
д.е.н., професор
Зінь Е.А.
Рівне 2010
1 Планування господарсько-економічної діяльності АТП
Для планування, обліку й аналізу роботи рухомого складу вантажного автомобільного транспорту застосовується система показників, що дозволяє оцінювати ступінь ефективності використання рухомого складу і результати його роботи.
Об'ємними показниками роботи автомобільного транспорту є виконаний обсяг перевезень у тоннах (т) і вантажообіг у тонно-кілометрах (ткм).
Показник, що характеризує середню відстань перевезення 1 т вантажу:
,(1.1)
де Р – вантажообіг, ткм;
Q – виконаний обсяг перевезень, т.
Техніко-експлуатаційні показники, що характеризують інтенсивність використання рухомого складу, можна розділити на чотири групи:
1. Використання рухомого складу в часі (дні, автомобіле-дні експлуатації, коефіцієнт випуску рухомого складу, час на маршруті та в наряді, час простою під навантаженням-розвантаженням або пунктами зупинки і коефіцієнт використання робочого часу);
2. Використання швидкісних властивостей рухомого складу (швидкості руху — технічна й експлуатаційна);
3. Використання пробігу рухомого складу (коефіцієнти використання пробігу за різні періоди часу роботи на лінії);
4. Використання вантажопідйомності рухомого складу (коефіцієнти використання вантажопідйомності — статичний і динамічний).
Техніко-експлуатаційні показники роботи транспорту підрозділяються на:
- одиничні — коефіцієнт використання парку, швидкість руху, коефіцієнт використання пробігу, коефіцієнти використання місткості рухомого складу;
- комплексні — час циклу процесу переміщення, швидкість доставки вантажів або пасажирів, продуктивний пробіг і продуктивність за аналізований період часу.
Коефіцієнт використання парку показує частку робочого часу парку рухомого складу від усього календарного часу; визначається відношенням сумарного часу перебування транспортних засобів у роботі до сумарного часу перебування їх на балансі транспортного підприємства.
Швидкість руху характеризується відношенням пройденого шляху до витраченого часу без обліку простоїв під комерційними і технічними операціями (технічна швидкість) або з урахуванням цих простоїв (експлуатаційна або комерційна швидкість).
Коефіцієнт використання пробігу визначається відношенням продуктивного пробігу транспорту (з вантажем, пасажирами) до загального пробігу за той же період часу.
Ступінь використання вантажопідйомності характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.
Статичний коефіцієнт використання визначається відношенням фізично виконаного обсягу перевезень за дане число операцій транспортування до можливого за те ж число операцій при повному завантаженні рухомого складу.
Динамічний коефіцієнт використання — відношенням фактично виконаної транспортної роботи за даний продуктивний пробіг до можливого за цей же пробіг при повному завантаженні рухомого складу.
Час циклу процесу переміщення включає продуктивний пробіг, простої під комерційними і вантажними операціями, непродуктивний пробіг по подачі рухомого складу під чергове завантаження; визначається відстанню транспортування, довжиною непродуктивного пробігу, технічною швидкістю руху і простоями у вантажно-розвантажувальних пунктах і на шляху руху. ............