ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.

1.1 Поняття перекладу

1.2 Безособові форми дієслова

1.3 Граматичні особливості інфінітиву

1.4 Синтаксичні функції інфінітиву

1.5 Способи перекладу інфінітиву у функції обставини

1.6 Перекладацькі трансформації

Розділ 2. Практичний розділ. Аналіз речень в газетних текстах

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Тема даної курсової роботи - «Особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах». Тема являється досить актуальною, оскільки перекладач досить часто зустрічається з проблемою перекладу англійського інфінітиву в функції обставини.

Мета даної курсової роботи полягає в дослідженні та вивченні особливостей перекладу англійського інфінітиву в функції обставини.

Причина вибору даної теми для дослідження у курсовій роботі полягає в значному інтересі дослідників до вивчення цієї теми. Проблему перекладу англійського інфінітиву в функції обставини найглибше, на наш погляд, вивчав українець Л.Г. Верба у своїй книзі «Граматика сучасної англійської мови».

Не випадково питання про інфінітив особливо хвилювало грамматистів. Частина їх (фортуновская школа, крім О.М. Пєшковського) рішуче видділяла інфінітив від дієслова, посилаючись на те, що за своїм походженням інфінітив є ім'ям з дієслівної основою, що інфінітив не належить до числа ні предикативних, ні атрибутивних форм дієслова. Інфінітив був оголошений особливої частиною мови і розглядався як слово, не причетне до відмінювання. Так, інфінітив був виділений з категорії дієслова в самостійну категорію І.Ф. Калайдовичем.

Відомо, що і О.О. Потебня, вважаючи інфінітив особливої частиною мови, все ж таки приписував йому ставлення до невизначеної особи. Інфінітив, по Потебні, "не містить в собі свого суб'єкта, але вимагає його як прикметник і дієслово... Відмінність невизначеного способу від особистого дієслова полягає в тому, що останній містить у собі визначення особи (1-ї, 2-ї або 3-ї), тоді як у невизначеному способі особа залишається невизначенною". [3, ст.243].

Точно також академік О.О. Шахматов слідом за О.О. Потебнею наполягав на тому, що "Неможливо - без насильства над мовою і над своєю свідомістю - побачити в формі жити окреме слово, не пов'язане з формами живу, я жив і т. і. Не можна також беззастережно протиставляти інфінітив всім іншим "предикативним формам дієслова" [3, с.343].

Окрім цих вчених проблемами перекладу англійського інфінітиву також детально вивчали Качалова К. Н. та Ізраілевич О.Є., Зражевська Т.А. і Біляєва Л.М., В.С. Сліпович.

Ми бачимо, що дослідженню інфінітиву було присвячено багато праць як українських, так і іноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена досить глибоко, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що з'являються нові проблеми, які ще треба вивчити, яким не було приділено досить уваги.

Відповідно до мети в роботі ставляться наступні завдання:

· дослідити тему особливостей перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах

· визначити особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини

· ознайомитися та проаналізувати англійський інфінітив в функції обставини

Розділ 1

 

1.1 Поняття перекладу

Перш за все, слід визначитися, що стоїть за поняттям «переклад».

Перекладознавець Казаков Т.А. дотримується думки, що процесом перекладу або перекладом у вузькому розумінні цього терміна називаються дії перекладача щодо створення тексту перекладу (власне переклад). ............