Міністерство освіти і науки України
Слов’янський державний педагогічний інститут
Дефектологічний факультет
Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання географії в допоміжній школі
Реферат студенток 4 курсу групи В
Рипаленко Аліни Олександрівни
Тимчак Любові Михайлівни
Слов’янськ 2002
Основним завданням викладання географії в допоміжній школі є ознайомлення учнів з природними умовами і корисними копалинами, життям та господарською діяльністю населення України і зарубіжних країн.
У процесі вивчення географії розумово відсталих учнів навчають пізнавати природні явища в їхньому причинному зв'язку та постійній взаємодії, розвивають у них спостережливість, увагу, пам’ять, абстрактне мислення, збагачують уяву.
Однак, незважаючи на те, що в змісті географічного матеріалу є багато цікавого, при його вивчені виникають значні труднощі. Це, зокрема, виявляється при аналізі властивостей, ознак об’єктів, відношень, зв’язків між ними, в процесі порівняння та узагальнення.
У програмі свідомо немає розподілу змісту для 1 та 2 відділень допоміжних шкіл, а пропонується самому вчителю враховувати пізнавальні можливості учнів при визначені обсягу навчального матеріалу, кількості географічної номенклатури, рівні узагальнення при вивченні різних тем.
Структура курсу суттєво змінена. В програмі враховані сучасні тенденції в розвитку географічної освіти, зокрема, введено курс “Природа рідного краю”, який побудовано з таким розрахунком, щоб на знайомому краєзнавчому матеріалі сформувати у дітей початкові уявлення про системоутворюючі поняття.
Особливу увагу приділено роботі з картографічною наочністю, введення якої в навчальний процес ускладнюється через недостатнє усвідомлення учнями змісту інформації, яка передається засобами схематичного та символічного характеру. Тому для попередження формального сприймання наочності такого типу при вивчені розділу “План і карта” треба дотримуватись логіки в переході від сприймання реальної місцевості до її зображення на карті: учнів спочатку доцільно ознайомлювати з макетом та планом шкільної ділянки; вчити орієнтуватись на них та на плані свого населеного пункту; визначати місце шкільної ділянки на цьому плані. Тільки після засвоєння цих знань та вмінь можна досягти свідомого використання картографічної наочності в навчанні розумово відсталих дітей. Ознайомлюючись з фізичними та політико-адміністративними картами різного масштабу, учні повинні вміти визначати географічне положення своєї місцевості, району, області, країни.
При вивченні розділу “Форми земної поверхні” в 7 класі одночасно вивчають засоби позначення їх на карті.
При вивченні материків та окремих країн особливу увагу слід звертати на формування в учнів умінь визначати та описувати їх географічне положення. Використовуючи набуті знання, учні повинні вміти складати географічні характеристики на кожну країну, що її вони вивчають (визначати географічне положення, природні умови, корисні копалини, господарську діяльність населенні тощо.
Особливу увагу в програмі приділено географії України. Ії вивчають протягом 2-3 четвертей в 9 класі. Враховуючи складний характер соціально-економічної інформації, що міститься в цьому розділі, вчитель сам повинен визначати рівень узагальнення цього матеріалу для вивчення в межах відведеного навчального часу.
Вивченню географії в старших класах повинна передувати робота з формування елементарних загально географічних понять в учнів молодших класів на уроках рідної мови, розвитку мовлення, соціально-побутового орієнтування, в позакласній роботі.
Пропедевтичну роботу треба спрямовувати на ознайомлення учнів молодших класів допоміжних шкіл з елементарними географічними поняттями, сформованими переважно з опорою на уявлення про найближчу до школи місцевість. ............