ЗМІСТ стр.
Вступ ................................................................................................................... 3-4
РОЗДІЛ І. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності ……………………………………………………………………... 5-13
РОЗДІЛ ІІ. Сутність та критерії обмеженої осудності ….…………..….... 14-19
РОЗДІЛ ІІІ. Співвідношення осудності, неосудності та обмеженої осудності ……………………………………………………….…………….……….… 20-25
РОЗДІЛ ІV. Розроблення та застосування категорії обмеженої осудності у вітчизняній правозастосовній практиці …………..…………………….… 26-32
Висновки ......................................................................................................... 33-34
Перелік посилань ............................................................................................ 35-36
Список використаних джерел …................................................................... 37-39
ВСТУП
Осудність - це кримінально-правова категорія, яка характеризує психічний стан особи під час вчинення злочину, при якому у неї повністю збережена здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.
Різновидом осудності є обмежена осудність. Відповідно до Закону обмежено осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Обмежена осудність визначається тільки на момент вчинення злочину і тільки у зв’язку з ним. Ставити питання про обмежену осудність за межами такого діяння недопустимо.
Новий КК України передбачив норму про кримінальну відповідальність осіб із психічними розладами, що не виключають осудності. Таким чином, поряд з осудністю і неосудністю, про яку йдеться в частині 2 статті 19 КК України, в кримінальному Законі з’явилася норма, що дозволяє враховувати психофізичні нюанси, що впливають на формування поведінкових реакцій людини. Стаття 20 КК України одержала назву «обмежена осудність». Вона говорить про явище, яке в різних авторських інтерпретаціях іменується як обмежена осудність.
До прийняття КК України 2001 року діяла формула «осудність-неосудність», поняття ж «обмежена осудність» з’явилося зовсім нещодавно, а тому і актуальність у його вивченні досить висока.
Його вивченням за сучасних умов займається невелика кількість криміналістів, але найвідомішими серед них є: М. Цепень, О.В. Зайцев, Н. Мірошниченко, Т.М. Приходько, М.І. Бажанов, Н.А. Орловська, Г.В. Назаренко, Ю.В. Александров, В.А. Клименко.
Предмет дослідження в курсовій роботі – це суспільні відносини, що виникають в процесі застосування поняття «обмежена осудність» при вивченні суб’єкта злочину.
Що ж стосується об’єкту дослідження курсової роботи, то ним є норми чинного законодавства України в сфері застосування поняття «обмежена осудність», які містяться в Кримінальному кодексі України та праці деяких українських криміналістів.
Мета дослідження - розкрити суть поняття «обмежена осудність» в сучасних умовах. А тому треба вирішити такі завдання, як: проаналізувати і описати порядок використання поняття «обмежена осудність» в Україні, а також дослідити його зміст та розкрити суть.
При написанні курсової роботи автором були використані методи: дослідження, психологічного аналізу, історичний та описовий.
РОЗДІЛ І.
Осудність як ознака суб’єкта злочину. ............