Колір й світосприйняття

1. Колір й світосприйняття

Світло... перший шок, випробовуваний людиною в момент народження, шок, за твердженням психологів, що впливає на підсвідомість протягом всього життя. І разом зі світлом у світ почуттів, вривається колір - і теж не відпускає до самої смерті. Колір оточує людину з усіх боків, визначає настрій і самопочуття, впливає на працездатність, психологічний стан і тривалість життя. Зір - основний канал сприйняття навколишнього світу, і саме колір відіграє найважливішу роль при інтерпретації інформації, отриманої через очі. У дитинстві в підсвідомості вибудовуються асоціативні ряди, що зв'язують колір й відчуття, колір й емоцію. Виростаючи, людина починає підходити до кольору із прикладної точки зору, вчитися використовувати його у своїх потребах, вивчати, створювати й відтворювати колір. Не існує мабуть, ні однієї сфери діяльності людини, ні однієї професії, де б їй не довелося вирішувати питання, пов'язані з кольором, починаючи з побутових ("... мені піти сьогодні в червоному або зеленому платті?" Практично в будь-якому виробництві використовуються барвники й пігменти. Колір - найдужчий головний біль дизайнерів і художників, видавців і поліграфістів, автослюсарів і текстильників, кінооператорів і телережисерів... Список професій, у яких колір відіграє визначальну, а то й вирішальну роль, можна продовжувати нескінченно. Поява комп'ютерів внесла в роботу з кольорами ряд гігантських змін й, здавалося б, спростила її. У пошуках "належного кольору" можна вибрати колір інтерактивно або за зразком.

Однак ця гадана легкість при ближчому розгляді перетворюється в дуже серйозну проблему: а з чого ви взяли, що те, що ви бачите на екрані або в журналі, збігається з реальним кольором? Крім технічних особливостей відтворення кольору існує ряд психологічних. Особливістю людської фізіології є те, що люди не в змозі оцінювати абсолютні значення зовнішніх подразників. Можна визначати тільки приблизні, відносні величини, та й то вони настільки сильно залежать від стану, що прислів'я "на смак і колір товаришів немає" набуває рангу аксіоми, загального закону буття. Ось вам невеликий призер суб'єктивності людського сприйняття при яскравому денному світлі. Який квадрат світліше: червоний чи синій? Начебто б, червоний. А тепер відійдіть у темний куточок і подивіться на картинку ще раз. Так чи світліше червоний? Крім проблем технічних і фізіологічних, виникають ще й психологічні. Неправильний підбір кольору або поєднання кольорів може зіпсувати як будь-яку річ, так і будь-який настрій. Неправильне колірне рішення здатне назавжди віджахнути покупця й навіть викликати в нього стійке неприйняття не тільки окремого товару, але й всієї фірми в цілому. Більше того: домінуюча колірна гама визначає навіть психологію суспільства в цілому! Пам’ятаєте кольори дитячих іграшок радянського періоду? Приглушені відтінки, обов'язкова домішка незрозуміло-брудного тону, кольори тьмяні, безжиттєві. Звичайно, пояснювалося це, в першу, чергу недосконалістю технології. Але ж подібні гами призводять до втрати індивідуальності, до знеособлювання. Не випадково будь-яка уніформа, покликана підкоряти, завжди має темний тон і слабку насиченість: людей, одягнених у сіре, набагато легше контролювати, ніж тих, котрі, одягнені у яскраві одяги. ............