1. Класи і верстви в соціологічній теорії.
У науковій літературі тривалий час співіснують дві традиції. По одній з них основними елементами суспільства є класи. Ця лінія звичайно зв'язується з марксизмом. Однак її понятійний апарат використовується і поза марксистським напрямком. Прихильники класової теорії підкреслюють, що соціальна структура не охоплює усі важливі аспекти громадського життя. На їхню думку цінності, культурні традиції, суспільні інститути, що превалюють у суспільстві не є частинами соціальної структури. Остання зв'язана лише з диференціацією між людьми. При цьому увага дослідників спрямована не на рід занять індивідів, а на розходження в їхніх професійних позиціях; не на доходи індивідів, а на розподіл доходів у суспільстві, що відраджує нерівність між людьми. Теоретичною метою при цьому з'являється - потреба пояснення форм і ступеня соціальної диференціації і їхнє значення для соціальної інтеграції і соціальних змін.
Розглянемо більш ґрунтовне співвідношення понять "клас" і "верства". У сучасній соціологічній літературі одночасно співіснують обидві ці категорії. Широко поширена точка зору, що суспільство складається з груп чи безлічі індивідів, що мають чи носять визначені характеристики. Ці характеристики беруться як критерій класифікації, який може бути одномірним чи, частіше, багатомірним. Відповідно, процедура класифікації дозволяє виділити більше чи менше число соціальних шарів. При цьому центр уваги найчастіше зміщений з виробництва на розподіл, без осмислення об'єктивних відносин між ними.
Описана вище ситуація означає також, що в значній частині досліджень ті самі ознаки застосовуються для виділення і класів, і верств. Імовірно, тому в роботах багатьох соціологів "... концепція "класу" є відкритої для декількох інтерпретацій - як статусна група, як професійна група, як група по доходу і група влади", тобто поняттям класу охоплюються неоднорідні соціальні об'єкти в залежності від того теоретичного контексту, що вкладають у цей термін різні автори.
Розбіжним є зміст, вкладений різними авторами в термін "соціальна верства". Більшість соціологів позначає цим терміном суспільну диференціацію в рамках ієрархічно організованого суспільства. Найчастіше зміст цього терміна нічим не відрізняється від змісту, вкладеного в термін "клас". У тих же випадках, коли ці поняття розрізняють, терміном "страта" позначають групи усередині "класів", виділені за тими же підставами, що і самі "класи".
П.Сорокін якось помітив: "Клас наробив своїм теоретикам не менше турбот, чим національність. І в цьому випадку спроби "схопити цього Протея" виявлялися не більш успішними: "клас" або вислизав і вислизає з пальців своїх теоретиків, або, пійманий, перетворюється в щось настільки невизначене і неясне, що стає неможливим відрізнити його від ряду інших кумулятивних груп, або, нарешті, зливається з однією з елементарних угруповань". Ці слова, написані більше семидесяти років тому, зовсім не застаріли і сьогодні.
Найбільш цікаві автори прагнули не ігнорувати ні ідеї прихильників класових теорій, ні ідеї їхніх опонентів. ............