Міністерство аграрної політики ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Інститут біотехнології та здоров’я тварин

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин

КУРСОВА РОБОТА

з клінічної діагностики

«Діагностика захворювання коней із синдромом колік»

Студентка ІІІ курсу групи ВМ-1а-08

Гудович Л.М.

Дніпропетровськ -2011р.

Зміст

1. Попередні дані про тварину

1.1 Реєстрація

1.2. Анамнез

2. Власне клінічне дослідження тварини

2.1 Дослідження загального стану

2.2 Дослідження окремих органів і систем

2.2.1 Серцево-судинна система

2.2.2 Дихальна система

2.2.3 Травна система

2.2.4 Сечова система

2.2.5 Нервова система

2.2.6 Кровоносна система і кров

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Клінічна діагностика – наука про методи клінічних та лабораторних досліджень тварин, а також про етапи розпізнання хвороби та оцінку стану хворої тварини з метою планування та проведення лікувально-профілактичних заходів.

Клінічну діагностику називають пропедевтичною наукою, так як вона являє собою ввідний курс, тобто дає лише попередні відомості, спираючись на які можливо поглиблено вивчати інші дисципліни клінічного профілю. Без глибокого знання методів клінічної діагностики внутрішніх незаразних, інфекційних, інвазійних хвороб тварин неможлива професійна діяльність ветеринарного лікаря. Значення клінічної діагностики полягає не лише у навчанні студента методам та прийомам досліджень тварин, але і у формуванні клінічного мислення. [3]

Нова технологія ведення тваринництва вимагає від ветеринарного лікаря глибоких знань з клінічної діагностики, вміння аналізувати результати фізичних, інструментальних і лабораторних досліджень і на цій основі робити висновок про стан здоров’я тварини.

Старовинний вислів «Хто добре розпізнає – добре лікує» не втратив свого значення і у наші дні.[9]

Підходячи до діагностики синдрому колік у коней слід звернути увагу на те, що являють собою коліки, причини їх виникнення, тобто етіологію, та поведінку характерну для коня при коліках.

Зазначу, що основною причиною падежу коней є захворювання шлунково-кишкового тракту з явищами колік. Проте слід пам’ятати, що коліки – це больовий синдром, а не діагноз. [6]

Коліка – це об’єднана назва симптомів при захворюваннях травного каналу. Біль викликається розтягненням перитонеальних мембран, що вкривають органи, а також розтягненням мускулатури стінок кишечника.

Кінь з гострим черевним болем не знаходить собі місця, часто дивиться на свій живіт. Характерними є спроби дістати ногою свій живіт, риття копитом землі. Також качання із боку у бік. Приймання вимушених поз: «маятникоподібне хитання», «сидячої собаки», «лежачої собаки», «єгипетського сфінкса», «астронома», «ходи півня». Іноді кінь стає збудженим і може кидатися на оточуючі предмети, і може зашкодити собі. З хронічним же болем, навпаки, кінь лежить і веде себе пригнічено. Такий біль хоч і не сильний, проте тривалий.

Кінь у коліках потіє, іноді місцями: шия, плечі, круп. Серцебиття прискорене через біль, а також через зміну балансу рідин та електролітів у крові. ............