РЕФЕРАТ
На тему:
«Аналіз діяльності суб’єктів підприємницької діяльності Рівненської області у сфері надання послуг по перевезенню пасажирів у приміському сполученні»
Рівне-2010
1. Характеристика дорожньо-транспортного комплексу та структури пасажирських перевезень
Україна має сприятливе геополітичне розташування для здійснення внутрішніх вантажних та пасажирських перевезень, а також для транзитних міжнародних перевезень. За характеристикою дорожньо-транспортного комплексу, наша держава відстає від країн Євросоюзу, зокрема за такими показниками як: щільність шляхів сполучення, кількість легкових автомобілів, що перебувають у приватній власності на 1000 чоловік населення, якість наявних шляхів сполучення та інші показники.
Так, при площі території держави 603,7 тис. км2 та чисельності населення 47,622 млн. чоловік, протяжність автомобільних доріг загального користування складає 169,7 тис. км, у тому числі 164,6 тис. км – з твердим покриттям; щільність шляхів сполучення (автомобільні дороги з твердим покриттям) – 273 км на 1000 км2 території.
Нині парк тролейбусів у 42 містах України – близько 5,5 тисяч одиниць. Щорічна потреба в тролейбусах для поновлення парку становить 600–700 одиниць. Автобусний парк України на початок 2002 року складався з майже 165 тисяч одиниць. Структура діючого автобусного парку така: надвеликі автобуси 20%; великі 32%; середні 18%; малі 30%.
Дані показники відрізняються від аналогічних показників європейських держав (зокрема Великобританії – в 5,5 разів, Польщі – в 4 рази). На сьогоднішній день Україна, за показниками що характеризують рівень розвитку транспортної інфраструктури, зокрема в сфері пасажирських перевезень знаходиться на рівні 1980–1990 рр. в порівнянні з європейськими країнами, за аналогічними показниками. Серед країн СНД, за показниками кількості перевезених пасажирів та пасажирообороту (без міського електричного і легкового таксомоторного транспорту), Україна посідає третє місце, після Російської Федерації та Казахстану [9].
Протягом 1990–2004 років спостерігається постійна зміна та перерозподіл частки видів транспорту в структурі пасажирських перевезень.
Таблиця 1. Пасажирські перевезення підприємствами транспорту у січні-лютому 2005 року (без міського електричного і легкового таксомоторного транспорту)
Країна Перевезення пасажирів Пасажирооборот млн. осіб у% до січня-лютого 2004 р. млрд. пас. км у% до січня-лютого 2004 р. Азербайджан 128,7 103,3 1,9 104,5 Білорусь 261,9 98,1 2,9 99,8 Вірменія 26,9 109,9 0,4 106,4 Грузія 34,2 101,7 0,9 106,1 Казахстан 976,3 95,2 10,8 100,8 Киргизстан 59,4 99,5 0,7 105,8 Російська Федерація 2903 82,1 50,3 90,0 Таджикистан 32,5 94,0 0,5 82,0 Україна 667,9 106,9 15,2 103,0
Частка автомобільного транспорту в загальній структурі пасажирських перевезень зменшувалась з 1990 (період пікового перевезення пасажирів автомобільним транспортом) по 2000 рік. Починаючи з 2000 року ця частка почала зростати, зокрема, тенденція зростання особливо високими темпами, частки автотранспорту відмічена в 2002–2003 роках, що можна пояснити появою великої кількості на ринку транспортних послуг підприємців – фізичних осіб.
Рівненська область, як адміністративно-територіальна одиниця України за площею території (20,1 тис. ............